орловий

ОРЛИ́НИЙ (належний, властивий орлові, орлам; такий, як в орла), ВІРЛИ́НИЙ фольк., О́РЛІЙ фольк., ОРЛО́ВИЙ рідше, ОРЛЯ́ЧИЙ розм., ВІРЛЯ́ЧИЙ розм. рідко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Божко.. середнього зросту, з орлиним профілем (Т. Масенко); Не чула (гора) людської ходи, ні вірлиного крику (Л. Первомайський); І в мужнім серці (С. Разіна) орлій гнів вулканом спалахнув (В. Гончаренко); Ой, коли б мені, мила, Та орловії крила (пісня); Клекіт орлячий, а крик гороб'ячий (прислів'я); Вірляча зіркість.

Значення в інших словниках

1. орловий — орло́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. орловий — -а, -е, поет. Орлиний, орлячий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орловий — ОРЛО́ВИЙ, а, е, рідко. Орлиний. У которий то вже раз бідна невільничка питалася і побивалася, і жадала собі орловії крила – полинути (Марко Вовчок); Ой коли б я мав та орловії крила, То би я полетів, де любая дівчина (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. орловий — ОРЛО́ВИЙ, а, е, рідко. Орлиний. У которий то вже раз бідна невільничка питалася і побивалася, і жадала собі орловії крила — полинути (Вовчок, І, 1955, 336).  Словник української мови в 11 томах
5. орловий — Орло́вий, -а, -е Орлиный. Орлове чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134. Ой коли б мені та орлові крила. Чуб. V. 74.  Словник української мови Грінченка