освятити

СВЯТИ́ТИ (здійснювати церковний обряд свячення), ОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ. — Док.: посвяти́ти, освяти́ти. Коли б мені хоч одну дочку! Вже я й хати святив, і пшеницю сіяв (І. Нечуй-Левицький); А тим часом гайдамаки Ножі освятили (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. освятити — освяти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. освятити — див. освячувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. освятити — ОСВЯТИ́ТИ див. освя́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. освятити — освяти́ти: ◊ освяти́ти воду вул. побити (ст)|| = вигаратати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. освятити — Освяти́ти, -вячу́, -вя́тиш, -вя́тять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. освятити — ОСВЯТИ́ТИ див. освя́чувати.  Словник української мови в 11 томах
7. освятити — Освятити, -ся см. освячати, -ся.  Словник української мови Грінченка