оскал

ОСКА́Л (розкритий рот, в якому видніються зуби), ВИ́ЩИР. Він витягав із шкіряного чохла гострого мисливського ножа і з якимось вовчим оскалом наближався до живого лося (Григорій Тютюнник); Коли вовка лише трохи налякати, хвіст у нього злегка піднімається, вуха можуть буть в нормальному положенні, а вищир ледь помітний (з журналу).

Значення в інших словниках

1. оскал — оска́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. оскал — -у, ч. Розкритий рот, у якому видніються зуби; вищир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оскал — ОСКА́Л, у, ч. Розкритий рот, паща, у яких видніються зуби; вищир. Сперся [Оксен] спиною об дерево .. Губи ворухнулися в страшному оскалі (Григорій Тютюнник); Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. оскал — ОСКА́Л, у, ч. Розкритий рот, у якому видніються зуби; вищир. Сперся [Оксен] спиною об дерево.. Губи ворухнулися в страшному оскалі (Тют., Вир, 1964, 440); Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці (Стельмах, II, 1962, 190).  Словник української мови в 11 томах