осміхатися

УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ) (усмішкою виявляти певні почуття, перев. радість, задоволення, доброзичливість), ПОСМІХА́ТИСЯ, ОСМІХА́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ (ОСКАЛЯ́ТИСЯ) жарт. зневажл.; ПІДСМІХА́ТИСЯ, ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ (час від часу). — Док.: усміхну́тися (всміхну́тися), посміхну́тися, осміхну́тися, оска́литися, підсміхну́тися. Видно, люблять сю дівчину усі — так ласкаво до неї усміхаються (Г. Хоткевич); Анна стояла біля печі, лукаво посміхаючись (Ірина Вільде); Маланка все солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (М. Коцюбинський); Сказано дитина; як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється (Словник Б. Грінченка); Він напівлежав,.. благодушно стежив за дружиною.., підсміхувався (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. осміхатися — осміха́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осміхатися — див. сміятися  Словник синонімів Вусика
3. осміхатися — -аюся, -аєшся, недок., рідко. Усміхатися, посміхатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осміхатися — ОСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Усміхатися, посміхатися. Евандр мовчав і прислухався, Слова Енеєві ковтав; То ус крутив, то осміхався (І. Котляревський); Маланка все солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (М. Коцюбинський); – Бувайте здорові!...  Словник української мови у 20 томах
5. осміхатися — ОСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Усміхатися, посміхатися. Евандр мовчав і прислухався, Слова Енеєві ковтав; То ус крутив, то осміхався (Котл.. І, 1952, 205); Маланка все солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. осміхатися — Осміхатися, -хаюся, -єшся гл. = усміхатися.  Словник української мови Грінченка