осяватися

ОСВІТИ́ТИСЯ (стати радісним, сяючим — про обличчя, очі), ОСЯ́ЯТИСЯ, ОПРОМІ́НИТИСЯ, ОСЯ́ТИСЯ рідко. — Недок.: осві́чуватися, осява́тися, опромі́нюватися, ося́юватися. При появі сина в хаті обличчя Марфи освітилося душевним теплом (І. Волошин); Юнацьке чисте обличчя його осяялось якоюсь ніяковою посмішкою (О. Копиленко); Якоюсь особливою радістю опромінилося його обличчя, коли він заговорив про те, що вже встиг побачити в Москві, Харкові (Я. Баш).

Значення в інших словниках

1. осяватися — осява́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осяватися — -ається і осяюватися, -юється, недок., осяятися, осяється, док. 1》 Заливатися, заповнюватися сяйвом, світлом; освітлюватися. || перен. Ставати жвавим, сяючим (про обличчя, очі і т. ін.). 2》 перен. Раптово перейматися якоюсь думкою, догадкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осяватися — ОСЯВА́ТИСЯ, а́ється і ОСЯ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ОСЯ́ЯТИСЯ і рідко ОСЯ́ТИСЯ, ося́ється, док. 1. Заливатися, заповнюватися сяйвом, світлом; освітлюватися. Розвіялась ніч! Світанковим вогнем Осяялась даль... (І. Нехода); // перен.  Словник української мови у 20 томах
4. осяватися — ОСЯВА́ТИСЯ, а́ється і ОСЯ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ОСЯ́ЯТИСЯ і рідко ОСЯ́ТИСЯ, ося́ється, док. 1. Заливатися, заповнюватися сяйвом, світлом; освітлюватися. Розвіялась ніч! Світанковим вогнем Осяялась даль… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 155); // перен.  Словник української мови в 11 томах