осяюватися
ОСВІТИ́ТИСЯ (стати радісним, сяючим — про обличчя, очі), ОСЯ́ЯТИСЯ, ОПРОМІ́НИТИСЯ, ОСЯ́ТИСЯ рідко. — Недок.: осві́чуватися, осява́тися, опромі́нюватися, ося́юватися. При появі сина в хаті обличчя Марфи освітилося душевним теплом (І. Волошин); Юнацьке чисте обличчя його осяялось якоюсь ніяковою посмішкою (О. Копиленко); Якоюсь особливою радістю опромінилося його обличчя, коли він заговорив про те, що вже встиг побачити в Москві, Харкові (Я. Баш).
Словник синонімів української мови