отакеньки

ТАК присл. (таким чином, таким способом тощо), ОТА́К підсил. розм., ТА́КЕЧКИ (ТАКЕ́НЬКИ) розм., ОТА́КЕЧКИ (ОТА́КЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТА́К заст., ОТТА́КЕЧКИ (ОТТА́КЕНЬКИ) заст. На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський); (Річард:) Щось мріє, наче хтось іде чи їде... Отак і я прийшов сюди колись... (Леся Українка); — О, чую — мукнула коло воріт, прийшла з череди Галка. Це я такечки свою корову прозвала (І. Вирган); Сидить та в віконце дивиться. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва (Марко Вовчок); — Полякай, синок, батька. Лякай, Васю, лякай. Отакечки: грр... гррр... (О. Ковінька); Чого сидіти отакеньки руки склавши? (Марко Вовчок); — Коли ж він буде йще гуляти, То дам йому себе я знати, — Оттак сказав, скажи, Зевес... (І. Котляревський); — Нехай буде оттакечки! Сидіть, діти, у запічку (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. отакеньки — ота́кеньки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. отакеньки — Присл. до отакенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отакеньки — ОТА́КЕНЬКИ, присл., розм. Пестл. до ота́к. Живемо ми отакеньки приязненько собі та любо (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. отакеньки — ОТА́КЕНЬКИ, присл., розм. Те саме, що ота́к. Живемо ми отакеньки приязненько собі та любо (Вовчок, І, 1955, 279).  Словник української мови в 11 томах