отряхатися

ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док.: обтруси́тися (отруси́тися), обтрі́патися, обтрясти́ся (отрясти́ся), обтряхнутися (отряхну́тися). Оксенівці заворушилися, стали поправляти на собі одяг, обтрушуватися від снігу (Григорій Тютюнник); Вона (Незгода).. і чихала, і обтріпувалася від пороху, глини й болота (І. Франко); Дівчина впала і мусила обтрястися з листя (Леся Українка); — Рушатиму, — сказав Мурашко, отряхнувшись (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. отряхатися — отряха́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. отряхатися — -аюся, -аєшся, недок., отряхнутися, -нуся, -нешся, док., рідко. 1》 Те саме, що обтрушуватися. 2》 перев. док., перен. Позбуватися якого-небудь неприємного відчуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отряхатися — ОТРЯХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОТРЯХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., рідко. 1. Те саме, що обтру́шуватися. 2. перев. док., перен. Позбуватися якого-небудь неприємного відчуття. – Рушатиму, – сказав Мурашко, отряхнувшись (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. отряхатися — ОТРЯХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОТРЯХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., рідко. 1. Те саме, що обтру́шуватися. 2. перев. док., перен. Позбуватися якого-небудь неприємного відчуття. — Рушатиму, — сказав Мурашко. отряхнувшись (Гончар, Таврія, 1952, 433).  Словник української мови в 11 томах