оттам

ТАМ (указує на місце, більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, в тих місцях), ОТА́М підсил. розм., ОТА́МО підсил. розм., О́НДЕ розм., ТА́МЕЧКИ (ТА́МЕНЬКИ) розм., ОТА́МЕЧКИ підсил. розм., О́НДЕЧКИ розм., ОТТА́М заст. Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою (Т. Шевченко); Комету бачив. Пролітала колись отам за хлівом з великим хвостом (О. Довженко); — Отамо посідаймо! — скрикнув Власов і перший побіг на облюбовану місцину (Панас Мирний); А онде осторонь, на важницю схилившись, лежить самотньо поміж возами парубок, на сопілку виграває... (М. Коцюбинський); Тамечки-таменьки, де він (шлях) вбіга на гору та де вже улиці будинків купами до нього приступають, який же він гучний, та людний, та порохний (Марко Вовчок); — Отамечки наче щось затаїлося, — прошепотів Йонька (Григорій Тютюнник); Ось недалеко й моя хата, ондечки за тими високими осокорами (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. оттам — отта́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. оттам — див. близько  Словник синонімів Вусика
3. оттам — присл., заст. Отам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оттам — Отам, там  Словник чужослів Павло Штепа
5. оттам — ОТТА́М, присл., заст. Отам. – Оттам на високій горі поставлю собі здоровий палац, вартий славного роду князів Вишневецьких! – сказав Єремія до своїх старостів (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
6. оттам — ОТТА́М, присл., заст. Отам. — Оттам на високій горі поставлю собі здоровий палац, вартий славного роду князів Вишневецьких! — сказав Єремія до своїх старостів (Н.-Лев., VII, 1966, 28).  Словник української мови в 11 томах