отінити

ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти. Столітні липи обабіч дороги затінюють її так, що дівчина ступає дорогою, наче зеленим тунелем (Ірина Вільде); Вікна його кімнати затіняли густі віти каштана (О. Досвітній); Високий пліт заслоняв груболистий бузок.., а кути огородженого городу притінювали молоді соснові та грабові гаї (Н. Кобринська); Під вікнами рожа висока цвіла, Колодязь верба отіняла крислата (І. Вирган). — Пор. 1. закрива́ти.

Значення в інших словниках

1. отінити — отіни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. отінити — див. отінювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отінити — Юю, -юєш, док., перех. Те саме, що затінювати, вкрити тінню; пор. осінити, ославити. Досить: гулкої порожнечі я сягнув і зупинився. Вигорілий простір отінив свічку – болю епіцентр. (ЧТ:146).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. отінити — ОТІНИ́ТИ див. оті́нювати.  Словник української мови у 20 томах
5. отінити — ОТІНИ́ТИ див. оті́нювати.  Словник української мови в 11 томах