пам'яткий

ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ (здатний легко запам'ятовувати), ПАМ'ЯТКИ́Й, ПАМ'ЯТУ́ЩИЙ рідше, ТЯМКИ́Й розм. Він вислухав цікаво ту промову й затямив собі до слова, бо був дуже пам'ятливий (Лесь Мартович); — Мабуть, швидкий до вчиття буде (Андрій). Там пам'яткий такий, що аж дивно! (Б. Грінченко); Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам'ятущу (А. Кримський); Коли з вас людина тямка, згадати вам буде неважко (І. Кулик).

Значення в інших словниках

1. пам'яткий — пам'ятки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пам'яткий — -а, -е. Те саме, що пам'ятливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пам'яткий — ПАМ'ЯТКИ́Й, а́, е́. Те саме, що пам'ятли́вий. – Мабуть, швидкий до вчиття буде [Андрій]. Там пам'яткий такий, що аж дивно! (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
4. пам'яткий — Пам'ятки́й, -а́, -е́ Памятливый. Пам'яткий хлопець: як прочита в книжці, то зроду не забуде. Конст. у.  Словник української мови Грінченка