перворідень

ПЕ́РВІСТОК розм. (перша, старша дитина), ПЕ́РВЕНЕЦЬ книжн., ПЕРВА́К розм., ПЕРВО́РІДЕНЬ діал.; СТА́РШИЙ (старша дитина). Михайло був первістком, і він ще бачив свою матір вродливою і молодою (М. Томчаній); — Де ж ваш первенець? — спитав він, підроблюючись зумисне під церковну мову (І. Нечуй-Левицький); Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо; первак — я був улюблеником у сім'ї (М. Коцюбинський); Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів (Словник Б. Грінченка); (Тхориха:) Ото поміркувала я з дітьми. Піду, думаю. І його, знаєте, старшого взяла (показує на сина) (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. перворідень — перворі́день іменник чоловічого роду, істота первісток  Орфографічний словник української мови
2. перворідень — -дня, ч. Перворідний син.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перворідень — ПЕРВОРІ́ДЕНЬ, дня, ч., заст. Те саме, що пе́рвісток 1. Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. перворідень — Перворі́день, -рі́дня, -дневі; -рі́дні, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. перворідень — Перворідень, -дня м. Первородный сынъ. Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів. К. Псал. 181. Народиться у смерти перворідень. К. Іов. 39.  Словник української мови Грінченка