перебрести
ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ (ПЕРЕЇЗДИ́ТИ) (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або — в розмовнопобутовому мовленні — дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ (ПЕРЕЛІЗА́ТИ рідше) (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). — Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав (Йонька) перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); (Лев:) Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, — хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, — там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." — блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала (Маруся) через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував (Іван) з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина — і він (танк).. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). — Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.
ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ (ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ), ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ), ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯ розм. (повільно, через силу); ПЕРЕНО́СИТИСЯ (перев. несучи, доставляючи когось, щось); МІГРУВА́ТИ книжн. (здійснювати міграцію). — Док.: перейти́, пересу́нутися, перебра́тися, перемісти́тися, переступи́ти, перемандрува́ти, перебрести́, перетаска́тися, перенести́ся, мігрувати. Люди гурмами переходили з місця на місце (Н. Кобринська); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Басарабію (І. Нечуй-Левицький); Почав придивлятися (Василь), переступив трохи вбік — і справді, прямо над головою побачив зірку (Г. Хоткевич); А старчик.. мандрував собі від села до села, від міста до міста (М. Рильський); Коні, що паслися спершу на стерні, перемандрували в улоговину, де було більше трави (Григорій Тютюнник); Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина); — Від розвилки діаметр руди вужчає. Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце (О. Досвітній); Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів (з журналу). — Пор. 1. іти́, 1. перебира́тися.
Словник синонімів української мови