перебільшений

НАДМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму або потребу в чому-небудь), НЕПОМІ́РНИЙ, ЗА́ЙВИЙ, ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (підкреслено надмірний); ГІПЕРТРОФО́ВАНИЙ книжн. (який характеризується надмірністю в розвитку, надлишком яких-небудь властивостей); НАДЛИ́ШКО́ВИЙ (про масу, кількість і т. ін.; ужив. звичайно в науковій мові). Надмірне завзяття; (Марція:) Жінки на сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Леся Українка); Непомірне честолюбство; Анч працював упевнено, швидко, але без зайвої поспішності (М. Трублаїні); Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед (Ірина Вільде); Пильність наших людей часом набувала гіпертрофованих розмірів (Ю. Бедзик); Надлишкова вага.

ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (який уявляється, сприймається більшим, ніж є в дійсності), ГІПЕРБОЛІЗОВАНИЙ книжн., ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ книжн., РОЗДУ́ТИЙ розм., РОЗДМУ́ХАНИЙ розм., ДУ́ТИЙ розм.; УТРИ́РУВАНИЙ книжн. (доведений до крайньої міри вияву). Володя зітхнув з перебільшеною журливістю (Ю. Бедзик); Санаторійна зона водночас відкрита і закрита система; це — реальність і фантастика, які сплелися в гіперболізованому клубку-символі (М. Хвильовий); Цей молодик має славу талановитого науковця. Але слава та скоростигла й роздута (Ю. Шовкопляс); Роздмуханий успіх, дуті "особливі" п'ятірки не можуть стати чимсь тривалим і постійним (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. перебільшений — (який видається більшим, ніж насправді) розм. роздутий, книжн. гіперболізований.  Словник синонімів Полюги
2. перебільшений — перебі́льшений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. перебільшений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перебільшити. 2》 у знач. прикм.Який уявляється більшим, значнішим, ніж є в дійсності; надмірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перебільшений — ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перебі́льшити. Хоч вона й відмахнулася від нього з гнівом, одначе цей гнів був явно перебільшений (О. Гончар); // у знач. прикм. Надмірний. Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
5. перебільшений — Перебі́льшений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перебільшений — ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перебі́льшити. Хоч вона й відмахнулася від нього з гнівом, одначе цей гнів був явно перебільшений (Гончар, Тронка, 1963, 258). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах