Словник синонімів української мови

перевірювати

ПЕРЕКОНА́ТИ (довести комусь що-небудь, змусити визнати щось), ПЕРЕУ́МИТИ діал., ПЕРЕВІ́РИТИ рідше; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИ розм. (навівши факти). — Недок.: переко́нувати, переві́рювати, пересві́дчувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати. Він слухає завжди голосу правди (М. Коцюбинський); — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря. — Дуже вже мені було важко... хоч мене ніхто не переумить, та слова тії мене ображали... (Марко Вовчок); Почала плакать (Текля), та бабки її перевірили, що татуньо не сплять, то й вона заснула (А. Свидницький); Схвальні вигуки пересвідчили земського, що люди цілком на віру сприйняли слова вчителя (К. Гордієнко). — Пор. 1. дово́дити, 1. запевня́ти.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. перевірювати — переві́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. перевірювати — -юю, -юєш, недок., перевірити, -рю, -риш, док., рідко. Те саме, що переконувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевірювати — ПЕРЕВІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., рідко. Те саме, що переко́нувати. Почала [Текля] плакать, та бабки її перевірили, що татуньо сплять, то й вона заснула (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
  4. перевірювати — ПЕРЕВІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., рідко. Те саме, що переко́нувати. Почала [Текля] плакать, та бабки її перевірили, що татуньо сплять, то й вона заснула (Свидн., Люборацькі, 1955, 77).  Словник української мови в 11 томах
  5. перевірювати — Перевірювати, -рюю, -єш сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.  Словник української мови Грінченка