перевірювати
ПЕРЕКОНА́ТИ (довести комусь що-небудь, змусити визнати щось), ПЕРЕУ́МИТИ діал., ПЕРЕВІ́РИТИ рідше; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИ розм. (навівши факти). — Недок.: переко́нувати, переві́рювати, пересві́дчувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати. Він слухає завжди голосу правди (М. Коцюбинський); — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря. — Дуже вже мені було важко... хоч мене ніхто не переумить, та слова тії мене ображали... (Марко Вовчок); Почала плакать (Текля), та бабки її перевірили, що татуньо не сплять, то й вона заснула (А. Свидницький); Схвальні вигуки пересвідчили земського, що люди цілком на віру сприйняли слова вчителя (К. Гордієнко). — Пор. 1. дово́дити, 1. запевня́ти.
Словник синонімів української мови