передсвітанок

ДО́СВІТОК (ДО́СВІТКИ рідше) (час доби перед сходом сонця), ДО́СВІТ, ПЕРЕДРА́ННЯ, ПЕРЕДСВІТА́НОК, ПЕРЕДСВІТА́ННЯ, ПЕРЕ́ДСВІ́Т розм., ПЕРЕДРА́НЬ розм. На досвітку гудуть мені сніги, Тікає ніч від мене, як ворона (Д. Павличко); Ранніми досвітками від річки білими табунами бреде в село туман (Н. Тихий); Єремія дрімав дрімотою важкого досвіту, і як тільки почало на світ благословитись, він схопився (І. Нечуй-Левицький); У сінях схопив (Мусій) пару відерець, що примерзли до долівки, і вибіг у морозяне передрання (В. Речмедін); Свіжив передсвітанок, діти горнулися докупи на запашному лісовому сіні (І. Ле); Прозоре, миле передсвітання тане, тремтить, рожевіє на сході (Ю. Бедзик); В похмурому передсвіті серед дикої звированості людської страшно зблискували мечі (П. Загребельний); Сумною буть тобі не личить У цю весняну передрань (М. Шпак).

Значення в інших словниках

1. передсвітанок — передсвіта́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. передсвітанок — -нку, ч. Передсвітанковий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передсвітанок — ПЕРЕДСВІТА́НОК, нку, ч. Передсвітанковий час. В глибині неба, руйнуючи легкість ночі, неясним маревом вимережувалось павутиння .. передсвітанку (М. Стельмах); В лікарні день починається рано. Снідання там роздали о шостій, коли на вікнах ще висіла особливо густа темрява передсвітанку (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
4. передсвітанок — ПЕРЕДСВІТА́НОК, нку, ч. Передсвітанковий час. В глибині неба, руйнуючи легкість ночі, неясним маревом вимережувалось павутиння.. передсвітанку (Стельмах, І, 1962, 73); В лікарні день починається рано.  Словник української мови в 11 томах