передсмертний

ПЕРЕДСМЕ́РТНИЙ (який передує смерті, відбувається перед смертю), ОСТА́ННІЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ, СМЕ́РТНИЙ (який супроводить смерть). Коли спитали його судді: "Яке твоє передсмертне останнє бажання", сказав Марусяк: — Дайте мі флоєру (Г. Хоткевич); Денис.. подивився на Тетяну останнім поглядом. Сніжна білизна вкрила його обличчя (О. Довженко); Всюди смертельне хропіння, крик, рев роздирали небеса (Н. Кобринська); — На фронті під громи й крики смертні — я бачив тебе (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. передсмертний — передсме́ртний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. передсмертний — Сказаний <�зроблений> перед смертю <�на краю могили>; п! ОСТАННІЙ.  Словник синонімів Караванського
3. передсмертний — [переидзсмертнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. передсмертний — -а, -е. Який передує смерті або має місце, буває, відбувається перед смертю. || Сказаний, написаний, зроблений і т. ін. перед смертю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. передсмертний — ПЕРЕДСМЕ́РТНИЙ, а, е. Який передує смерті або має місце, буває, відбувається перед смертю. Боярин, хриплячи в передсмертних судорогах, лежав на землі (І. Франко); Він умирав. Передсмертний відчай охопив його серце (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. передсмертний — Передсме́ртний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. передсмертний — ПЕРЕДСМЕ́РТНИЙ, а, е. Який передує смерті або має місце, буває, відбувається перед смертю. Боярин, хриплячи в передсмертних судорогах, лежав на землі (Фр., VI, 1951, 16); Він умирав. Передсмертний відчай охопив його серце (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
8. передсмертний — Передсмертний, -а, -е Предсмертный. Передсмертні муки. Левиц. Пов. 81.  Словник української мови Грінченка