перезріти

ПЕРЕЗРІ́ТИ (стати надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ПЕРЕСПІ́ТИ (про плоди, злаки); ПЕРЕСТО́ЯТИ (про злаки, траву на корені). — Недок.: перезріва́ти, перестига́ти, переспіва́ти, пересто́ювати. Щоб сировина не перезрівала, садити тютюн треба протягом 25-30 днів залежно від початку теплого періоду весною і холодного восени (з журналу); (Хоменко:) Пропаде просо! Перестигне і потече як вода (З. Мороз); Зійшло жито, виросло... Вже й переспіло. І стоїть, вітрами-суховіями спалене (А. Головко); Втратиш час, перестоять хліба, впаде дощем зерно на землю, нарікай тоді на себе (І. Цюпа).

ПЕРЕЗРІ́ТИ (про людину — стати старшим, ніж це потрібно для певного становища, стану), ПЕРЕРОСТИ́, ПЕРЕСТИ́ГНУТИ ірон.; ПЕРЕСТА́РІТИ розм., ПЕРЕСТАРІТИСЯ розм. (стати занадто старим для чогось). — Недок.: перезріва́ти, перероста́ти, перестига́ти. Тепер його треба приголубити, щоб він неодмінно обкрутився з якоюсь донькою. Краще б зі старшою, бо вже й перезріла вона (М. Стельмах); (Кукса:) Як перестигне (дівчина), то ніхто й не квапиться (М. Кропивницький); Окуні бояться, щоб не перестаріла дівка. Кому вона буде потрібна з двадцяти років? (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. перезріти — перезрі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перезріти — див. перезрівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перезріти — ПЕРЕЗРІ́ТИ див. перезріва́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. перезріти — ПЕРЕЗРІ́ТИ див. перезріва́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. перезріти — Перезрі́ти, -рю́, -ри́ш гл. Обозрѣть, окинуть взглядом. Мав велику тму ангелів тих чорних, што й перезріти не міг. Гн. І. 16.  Словник української мови Грінченка