перекладина
ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬ розм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею (Віктор) поміж кущами й вільхами (М. Томчаній); Парубки ключин чотири вирубають (Ганна Барвінок); — Здоров, Степане! Що ти робиш, що по понад річку з жердю ходиш (І. Франко); За хатою, затиснутий лісом, розрісся, огороджений воринами, молодий садок (М. Стельмах). — Пор. ти́чка, 1. па́лиця, перекла́дина.
ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Серед його (куреня) стояли дві чорні задимлені сохи з розсішками з бантиною зверху. На цій перекладині висіли казани (І. Нечуй-Левицький); Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах); Зверху, впоперек верхньої діжки без дна, було приладнано поперечину з перекинутим через неї мотузком (З. Тулуб); Василь.. мазнув крейдою пальці і раптом опинився на турніку. Ще мить, і він сковзнув головою вниз, лише ногами тримаючись за перекладку (О. Донченко); Перечка у стільці (Словник Б. Грінченка); Оголені крокви, сухі бантини бралися вогнем, аж іскри сипались (Л. Юхвід); Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні (Словник Б. Грінченка). — Пор. жерди́на, ти́чка, 1. щабе́ль.
ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛА розм., ТИ́КА діал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо). На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє (Л. Глібов); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Ще недавно по три корчми Стояло на милі І щоглами одзначались Високі могили (П. Куліш); Ой поїхав мій миленький по тики, по тики (пісня); — Хтось центральну віху на шість метрів убік відніс (І. Ле). — Пор. жерди́на, перекла́дина.
ЩАБЕ́ЛЬ (поперечний брусок, планка в драбині, шведській стінці), ЩАБЛИ́НА. Бодор переступив на драбину й пішов униз, ступаючи з щабля на щабель (М. Томчаній); Ніна.. підійшла до шведської стінки, повисла на високому щаблі (В. Собко). — Пор. перекла́дина.
Словник синонімів української мови