перележати

ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки — лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). — Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. — Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись — не дощик перечекати (М. Номис); (Економ:) Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать — з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); — На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. перележати — переле́жати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перележати — див. перележувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перележати — ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ див. переле́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. перележати — ха́ти (мі́сця) не переле́жить (не переси́дить). Уживається на знак згоди на чиє-небудь перебування у когось або десь. — Що там думати,— м’яко втрутилася Меланія.— Коли вже до мене приїхали, то хай у мене зупиняються. Хати не перележать! (О. Гончар).  Фразеологічний словник української мови
5. перележати — Переле́жати, -ле́жу, -ле́жиш, -ле́жать; -ле́ж, -ле́жмо, -ле́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перележати — ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ див. переле́жувати.  Словник української мови в 11 томах
7. перележати — Переле́жати см. перележувати.  Словник української мови Грінченка