Словник синонімів української мови

переломитися

ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ, БИ́ТИСЯ (перев. на дрібні шматки, ударяючись об щось тверде або від поштовхів, струсів). — Док.: полама́тися, переломи́тися, перелама́тися, розлама́тися, поломи́тися, потрощи́тися, розколо́тися, надломи́тися, надлама́тися, розби́тися, поси́патися. Ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Весло зачепилося за ванту, ударилося об мачту, переломилося (Ю. Яновський); Вершомет.. полетів через голову на кригу, відчувши, мабуть, інстинктивно, що лижа його переломилась (М. Трублаїні); Розламалося коритце, Де ллють коням воду (І. Франко); Це був твердий лід... Він уже не ломився (О. Досвітній); Приходить у рух все громаддя криг, вони розколюються, тріщать.. руйнуються (С. Скляренко); Стебло надломилося; Розбивається (камінь) надвоє, начетверо, на мільйони шматків і шматочків (Г. Хоткевич); Нехай горшки б'ються — на гончарову голову (М. Номис); Лукія стала на стілець і кулаком ударила у вікно. Посипалось скло, кров заюшила пальці (О. Донченко). — Пор. 1. розпада́тися.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. переломитися — переломи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переломитися — [пеиреиломитиес'а] -лоумл'ус'а, -омиес':а, -омиец':а, -омл'ац':а; нак. -мис'а, -лоум'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. переломитися — див. переломлюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переломитися — ПЕРЕЛОМИ́ТИСЯ див. перело́млюватися.  Словник української мови у 20 томах
  5. переломитися — ПЕРЕЛОМИ́ТИСЯ див. перело́млюватися.  Словник української мови в 11 томах
  6. переломитися — Переламуватися, -муюся, -єшся сов. в. переломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) Переламываться переломиться. Я на той ціпок як ізоперсь, то піпок переломивсь. Рудч. Ск. І. 109. 2) Дѣлиться, подѣлиться съ кѣмъ чѣмъ либо, переломивъ его.  Словник української мови Грінченка