перелічити

ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (називати по черзі), ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ розм., ВИЧИ́СЛЮВАТИ діал. — Док.: перерахува́ти, перелічи́ти, перечи́слити, ви́числити. Старшина перерахував всі привілеї й милості, які обіцяє цариця кожному, хто згодиться служити в цьому війську (С. Добровольський); Тільки й мови було в їх, що перелічували гостей паничів і панночок, котрі мали понаїжджати на весілля (І. Нечуй-Левицький); Ми не маємо змоги перечислити тут усі Ваші заслуги для рідного краю (М. Коцюбинський); Усіх тут вичислювать я не берусь (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. перелічити — перелічи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перелічити — див. перелічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перелічити — ПЕРЕЛІЧИ́ТИ див. перелі́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. перелічити — на (по) па́льцях (мо́жна (ле́гко)) перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони (кращі люди) .. замінили свій хатній халат на службовий каптан.  Фразеологічний словник української мови
5. перелічити — ПЕРЕЛІЧИ́ТИ див. перелі́чувати.  Словник української мови в 11 томах
6. перелічити — Перелічити см. перелічувати.  Словник української мови Грінченка