перемінливий

МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. (про погоду, настрій тощо); ПЕРЕЛИ́ВЧАСТИЙ (про барви). Нічна дорога, освітлена жовтуватим мінливим світлом фар, наче пропадає з його зору (Є. Гуцало); Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти (серце) і в чім постійне? (І. Франко); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко); Мої очі блищали, бо з полотна дивились вже на мене ті змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський); І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (М. Чернявський); По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Були вони (очі) й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О. Ільченко); Нестійкі врожаї; Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Словник Б. Грінченка); Яринка дивилась на окуня, на сіро-зелені переливчасті узори на ньому (О. Донченко). — Пор. 2. рухли́вий.

Значення в інших словниках

1. перемінливий — перемі́нливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. перемінливий — -а, -е, рідко. Такий, що часто змінюється, схильний до частих змін; мінливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перемінливий — ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ. а, е, рідко. Такий, що часто змінюється, схильний до частих змін; мінливий. І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (Микола Чернявський); І відлітає вмить од вас Коханка ваша незрадлива, Як перемінлива весна (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).  Словник української мови у 20 томах
4. перемінливий — ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ. а, е, рідко. Такий, що часто змінюється, схильний до частих змін; мінливий. І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (Черн.  Словник української мови в 11 томах