перемістити
ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. про худобу — женучи); ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ (в інше місце проживання); ВІДСЕЛЯ́ТИ (ВІДСЕ́ЛЮВАТИ) (в інше місце проживання, відділивши від тих, з ким він спільно проживав). — Док.: перевести́, перемісти́ти, перебазува́ти, відвести́, перегна́ти, пересели́ти, відсели́ти. Після комісії хлопців, уже пострижених, .. перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник); Відпустивши певну кількість визволених в таборах радянських громадян, американське командування решту стало затримувати, перемістило їх у нові табори (Н. Рибак); Перебазувати підприємство; Дмитро швидко відводить на південний захід свою групу (М. Стельмах); — Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник); — Ось переселимо ваш хутір у село (Григорій Тютюнник); — Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! — репетувала Онися (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. вести́.
ПЕРЕВО́ДИТИ (примушувати змінити місце роботи, навчання, рід занять тощо), ПЕРЕКИДА́ТИ, КИ́ДАТИ розм., ПЕРЕНО́СИТИ заст.; ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ) (призначати на іншу посаду, посилати виконувати якісь доручення, працювати в інше місце); ПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ (призначати на іншу роботу); ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ (примушувати змінювати рід занять). — Док.: перевести́, переки́нути, ки́нути, перенести, перемісти́ти, переста́вити, переключи́ти. Тричі зі всякими застереженнями і умовами чоловіка переводили з кращих шкіл у гірші (М. Стельмах); — Де це видано: щось комусь на думку спаде — і перекидай людей з бригади в бригаду (Я. Гримайло); Вчителя кидали з села в село (Г. Хоткевич); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Лесь Мартович); (Боб:) Містер Петерсон переміщує мене в Китай. Чув? (Я. Галан); Іван Шуст уже знав: новий голова почне переставляти комірників, завідуючих фермами, бригадирів (М. Рудь); Бригадири мають змогу значну кількість колгоспників переключити на збирання картоплі та кукурудзи (з журналу).
ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ) (інакше використовувати кошти, товар тощо); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ, ПЕРЕЛИВА́ТИ, ПЕРЕКА́ЧУВАТИ (кошти); ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (на інший рахунок). — Док.: перемісти́ти, перевести́, переключи́ти, перели́ти, перекача́ти, перерахува́ти. Переміщати товари; Переключати кошти з однієї галузі господарства на іншу; Перекачувати гроші; Перераховувати гроші на рахунок суміжної організації.
ПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ (ставити когось, щось на інше місце), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕСТАНОВЛЯ́ТИ рідше; ПЕРЕНО́СИТИ (про ноги — важко, повільно). — Док.: переста́вити, перемісти́ти, перестанови́ти, перенести́. Обов'язки нескладні, ходиш, переставляєш геодезичну рейку, а майстер нівелює (О. Гончар); Він день і ніч бігав по шахті, щось шукаючи, влаштовуючи, переміщуючи (І. Волошин); Ліжко перестановила до дверей (Леся Українка); Ледве, ледве Переносить (цар) ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте його мучило (Т. Шевченко).
РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм.; ЗРУ́ШУВАТИ, ЗДВИГА́ТИ, ЗДВИ́ГУВАТИ (з місця); СУ́НУТИ, ПЕРЕСУВА́ТИ, ПОСУВА́ТИ, СО́ВАТИ (змінювати положення чого-небудь, не відриваючи від поверхні землі тощо); КОТИ́ТИ, ПРОКО́ЧУВАТИ (про хвилі, хмари і т. ін.). — Док.: ру́шити, пору́хати, перемісти́ти, пору́шити, пода́ти, двигну́ти, зру́шити, здвигну́ти, пересу́нути, посу́нути, покоти́ти, прокоти́ти. Чую я: лісун кудлатий тут лежить.., все він рухає й колише у бору (М. Драй-Хмара); Не зневажу добрий рід свій, не стану костей нашого роду рушити (Ганна Барвінок); Війна з блискавичною швидкістю переміщає людей навколо себе (Л. Дмитерко); Підземні джерела тихо ворушать і викидають із дна чисті, перемиті піщинки (Григорій Тютюнник); Чорняві переливи тіней перебігали рядами по вершках дерев, коли вітер порушував їх широким подувом (Юліан Опільський); Не раз і не два опускав він її (вершу), подаючи човен все далі та далі по річці (Панас Мирний); (Мільванов:) Уявляю. Напевно, говорила, що я змінюю напрямок річок, двигаю гори й тому подібне (І. Кочерга); (Долорес:) Чи ти ж того не знаєш, як тяжко зрушити великий камінь? (Леся Українка); А потому зійшлись люди, Київ збудували та Самсона того й лева З місця не здвигали (С. Руданський); Бульдозери.. сунуть її (глину) нагору, на вали, нагортають цілі буртовища (О. Гончар); Чути було, як (за дверима в їдальні) пересувають столи (Ірина Вільде); Соломія дзенькнула ключем у замку й посунула скриню під стіну (І. Нечуй-Левицький); Часом і коло печі свої руки каляє, горшки соваючи (Панас Мирний); А у річці жовтим валом Повінь котить води (І. Франко).
Словник синонімів української мови