перепиття

СП'ЯНІ́ННЯ (стан після п'янких, алкогольних напоїв), ПЕРЕПІ́Й, ПЕРЕПИТТЯ́, ХМІЛЬ, ПОХМІ́ЛЛЯ (погане самопочуття після пияцтва). Втома і легке сп'яніння все дужче налягали на нього, і часом він дрімав, опустивши повіддя (Григорій Тютюнник); Не обійшлося б тут без бою, Коли б пан Феб од перепою Заранше в воду не заліз (І. Котляревський); Морозне повітря трохи розвіяло його хміль (З. Тулуб); Згага пекла його свічкою; похмілля його мучило (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. перепиття — перепиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. перепиття — -я, с. Дія за знач. перепити 1) і перепитися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепиття — ПЕРЕПИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. перепи́ти 1 і перепи́тися 1. – Най жиє [живе] свобода! – крикнув він трохи хриплим від перепиття голосом (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. перепиття — ПЕРЕПИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. перепи́ти 1 і перепи́тися 1. — Най жиє [живе] свобода! — крикнув він трохи хриплим від перепиття голосом (Фр., І, 1955, 319).  Словник української мови в 11 томах