перериваний

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона (Катя) витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: — Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); — Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, — зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.

Значення в інших словниках

1. перериваний — перери́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перериваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до переривати I. 2》 у знач. прикм. Який має перерви через короткі проміжки часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перериваний — ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перерива́ти¹. З місяць тому назад, якби не моє невсипуще, справді нелюдське писання, перериване часом сонатами та ноктюрнами, то може б я була знов дійшла до припадків (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
4. перериваний — ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до перерива́ти¹. З місяць тому назад, якби не моє невсипуще, справді нелюдське писання, перериване часом сонатами та ноктюрнами, то може б я була знов дійшла до припадків (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах