переробляти
ПЕРЕТВО́РЮВАТИ в кого-що, на кого-що (надавати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, ПОВЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИ ким, чим, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ) на кого-що, в кого-що, ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИ) в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕВО́ДИТИ на що, в що (надаючи нових якостей, особливостей); ТРАНСФОРМУВА́ТИ в кого-що (змінюючи вигляд, форму, властивості тощо). — Док.: перетвори́ти, оберну́ти, переверну́ти, поверну́ти, зроби́ти, перероби́ти, зміни́ти, переміни́ти, перевести́, трансформува́ти. Налипала (багнюка) на чоботи і перетворювала їх на гирі (З. Тулуб); Людина обертає в сад пустині І в стоколосся колос оберта (М. Рильський); — Я вірила в майбутнє.. Та життя перевернуло віру на зневір'я (П. Колесник); Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк зразу повернув хлопця на наймита (С. Васильченко); Чіпка чесав шляхом, заклопотаний одною думкою про землю.. — земля тебе годує... земля хазяїном робить (Панас Мирний); Червоний захід зміняє в кров широкі води Тигра та Євфрату (Леся Українка); Найменший осінній дощик перемінював (дороги) на бездонні і невилазні баюри (І. Франко); Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те (зерно) на біле борошно (Панас Мирний); — Всі ми, як на те пішло, "пережитки минулого", — бо в кожному з нас ревуть допотопні дракони. Трансформувати їх у ластівок — хіба це так просто? (О. Бердник).
ПЕРЕВИХО́ВУВАТИ (прищеплювати нові навички, погляди, правила поведінки), ПЕРЕКО́ВУВАТИ розм.; ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ), ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати старі навички, погляди тощо на кращі). — Док.: переви́ховати, перекува́ти, перероби́ти, ви́правити. Ліні раз у раз стає соромно за батька, її дратує ота його впевненість у власній безгрішності, намагання всіх на свій лад перевиховувати (О. Гончар); Чи не тому ми потрапили у соціальну безвихідь, що надто регламентували і навіть "перековували" людину? (з журналу); Не міг (Зарічний) та й не хотів себе переробляти (М. Ю. Тарновський); На цей час з нього вже цілком виробився лагідний аскет, що зрозумів життя і простив людям, геть відмовившись від думки їх виправляти (В. Підмогильний).
ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ) (робити з чого-небудь щось інше); ПЕРЕМАЙСТРО́ВУВАТИ розм. (вручну); ПЕРЕКРО́ЮВАТИ розм., ПЕРЕЛИЦЬО́ВУВАТИ розм. (перев. щось написане). — Док.: перероби́ти, перемайструва́ти, перекрої́ти, перелицюва́ти. (Степан:) Ось як відгуляємо.. весілля, зараз комору переробимо на світлицю (М. Кропивницький); Драма і театр мало ще тоді мали ґрунту в Галичині.. Не було ані репертуару, котрий приходилось наскоро латати, перелицьовувати та перекладати з чужих мов, ані акторів (І. Франко).
ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ) (про рослинні і тваринні організми, їхні органи — засвоївши, перетворювати на щось); ПЕРЕТРА́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́РЮВАТИ (в процесі фізіологічного травлення). — Док.: перероби́ти, перетрави́ти, перевари́ти. Переробляючи органічні речовини, мікроорганізми сприяють не тільки підвищенню родючості ґрунту, а й поліпшують його структуру (з журналу); Його шлунок швидко перетравлює усякий поживок (І. Нечуй-Левицький); — Солдатський, брат, шлунок і цвях переварить! (І. Нехода).
ПЕРЕШИВА́ТИ (розпоровши, розрізавши пошите, виготовити виріб іншого фасону, розміру і т. ін.), ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ), ПЕРЕКРО́ЮВАТИ (змінюючи крій); ЛИЦЮВА́ТИ, ПЕРЕЛИЦЬО́ВУВАТИ (на зворотний бік); ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (взуття). — Док.: переши́ти, перероби́ти, перекрої́ти, перелицюва́ти, перетягти́ (перетягну́ти). І на підрослого (не знати як) Андрія Прийшлось перешивать Єгорові штанці (М. Бажан); Як опікунка забрала вона також усю спадщину Калиновичів, зносила сукні їх матері, переробила на свого мужа одяги їх батька (І. Франко); Рятували (хірурги) людей від неминучої смерті, вони перекроювали й перешивали людей, неначе старі жилетки (Ю. Смолич); Сім раз відрізали — довга; сім раз лицювали — нова (приказка); Парасі чоботи таки справили. Померла навесні бабуся, з їхніх старих шкарбанів перетягли на Парасю (Остап Вишня).
Словник синонімів української мови