пересвідчення

ПЕРЕКОНА́ННЯ (усталений погляд на щось), ПРИ́НЦИП, ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ заст.; ІДЕ́Я (основний принцип світогляду). Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба (І. Франко); Сумлінність — ось принцип хлібороба (з журналу); За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили (П. Грабовський); На його (І. Франка) творах, в його ідеях виховувалось уже ціле покоління (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. пересвідчення — пересві́дчення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пересвідчення — -я, с., заст. Переконання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересвідчення — Пересві́дчення, -ння; -сві́дчення, -чень, -ченням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пересвідчення — ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ, я, с., заст. Переконання. Загинув, батькові услід, Його коханий, певний рід, – За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили (П. Грабовський); Мати тверде пересвідчення.  Словник української мови у 20 томах
5. пересвідчення — ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ, я, с., заст. Переконання. Загинув, батькові услід, Його коханий, певний рід, — За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили (Граб., І, 1959, 400); Мати тверде пересвідчення.  Словник української мови в 11 томах
6. пересвідчення — Пересвідчення, -ня с. Убѣжденіе, пріобрѣтенное путемъ опыта. Я, бач, задумав писати дещо своє... а тим часом складаю собі свої пересвідчення. Левиц. Пов. 89.  Словник української мови Грінченка