перескакнути
ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИ розм., ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕЛИ́НУТИ поет. — Недок.: перено́ситися, переска́кувати, переліта́ти, перема́хувати. На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилом воду й перенеслась над огнем, неначе грудка чорної ріллі (І. Нечуй-Левицький); — Пружні луки зроду в них не слабли.., і самі вони, мов ті вовки, перескочуть простір неосяжний, подолають далеч степову (Н. Забіла); Миттю перемчала (Татьяна) Куртини, мостики, лужок, Алею липову, лісок (переклад М. Рильського); Бану переметнув через вигін навпростець (М. Чабанівський); В півтемряві бачимо, як падає на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери (О. Гончар); Човен помчав прудко, мов чайка морська; перелетів затоку (Леся Українка); Влітку та долина пересихала і в дні косовиці через неї легко було перемахнути не те що возом, а навіть вантажною машиною (Ю. Збанацький); За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (І. Цюпа); (Маруся:) Через зелений ліс ясним соколом перелинемо (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перестрибну́ти.
Словник синонімів української мови