перо
ПЕРО́ (птаха), ПІР'Ї́НА, ПЕРИ́НА рідше; КУ́ЧЕР (на хвості в качура). Крила (чайки) зісподу сніжно-білі, зверху ясно-сірі, облямовані білим і тільки одне крайнє махове перо зовсім чорне (З. Тулуб); Біля землянки Улянка знайшла куряче пір'я, розвіяне вітром. Вона підняла пір'їну (О. Донченко); Котить Ілія — небо й земля двигтять, як од вітру перина (Панас Мирний); Чорніло (волосся), неначе качурині кучері, позатикані за вуха (І. Нечуй-Левицький).
ПІ́Р'Я (сукупність пір'їн, що ростуть на тілі птаха), ОПЕ́РЕННЯ, ПЕРО́, ПУХ (дрібні, ніжні пір'їни). Стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє в пір'ї золотому (Я. Щоголів); У степових районах — від України до східного Забайкалля — живе журавель красавка, названий так за гарне оперення (з журналу); Гарна птиця пером, а чоловік умом (прислів'я); Одяглися в тепле хутро звірятка, в густий пух пташки і шукають собі їжу (О. Копиленко).
ПЛАВЕ́ЦЬ (хрящоподібний зовнішній орган руху у риб та інших водоплавних тварин), ПЛАВНИ́К рідше, ПЕРО́ розм.; КРИЛО́ діал. (у риб). Червоно поблискували плавцями краснопери (Ю. Збанацький); Золота рибка повільно ворушила прозорими плавниками (Л. Первомайський); Посипались з матні на берег.., заблищали морські півні з червоними перами (І. Нечуй-Левицький); Легесенько грає (щука) в воді червонуватими крилами і хвостом (І. Франко).
Словник синонімів української мови