перхати

ПУ́РХАТИ (перев. про птахів — з легким шумом перелітати з місця на місце), ПО́РХАТИ рідше, ФУ́РКАТИ розм., ПЕРХАТИ діал. — Док.: пу́рхнути, порхну́ти, фу́ркнути. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (І. Нечуй-Левицький); Ані птиця не порхала, ані вітер не віяв, — непроглядний гай стоїть тихий та спокійний (Марко Вовчок); Ластівки протягалися чорною блискавкою й фуркали попри вуха (Лесь Мартович); Пташок не літав і не перхав, а тілько бігав вздовж шиб (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. перхати — Пе́рхати: — пурхати, злітати вгору [19] — пурхати [IV,VI,VII]  Словник з творів Івана Франка
2. перхати — пе́рхати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. перхати — -ає, недок., діал. Пурхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перхати — ПЕ́РХАТИ, ає, недок., діал. Пурхати. Пташок не літав і не перхав, а тілько бігав вздовж шиб (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. перхати — ПЕ́РХАТИ, ає, недок., діал. Пурхати. Пташок не літав і не перхав, а тілько бігав вздовж шиб (Фр., III, 1950, 252).  Словник української мови в 11 томах
6. перхати — Пе́рхати, -хаю, -єш гл. Порхать. Желех.  Словник української мови Грінченка