період

ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Нема пісні, нема витвору народної творчості, які б не були так чи інакше пов'язані з історичним періодом, що породив їх (М. Рильський); — В тій історичній стадії, в якій ми знаходимося, ні протест вашого сина, ні його товаришів.. абсолютно нічого не поможуть (Г. Хоткевич); Чернишевський справедливо назвав найвизначнішу смугу в розвитку російської літератури XІX століття гоголівським періодом (М. Рильський); Світова війна вступила в нову фазу. Почалася найбільша битва в історії людства (О. Довженко); — У вас, юні друзі, скінчився важливий етап у житті (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. період — (окреслений проміжок часу) етап, стадія, смуга, фаза.  Словник синонімів Полюги
2. період — пері́од іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. період — (гр. periodos — кругообертання) стилістична фігура, що є ускладненим простим, а частіше багаточленним складним реченням (інколи низкою речень), яке характеризується повнотою і завершеністю змісту та інтонаційно-логічним поділом на дві частини...  Словник стилістичних термінів
4. період — Стадія, фаза; (часу) проміжок, протяг, відтинок; (історії) етап, доба, ера; (мирний) час, часи; (життя) смуга; ФР. тривалість <н. період обертання>.  Словник синонімів Караванського
5. період — -у, ч. 1》 Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. || Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. || Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. період — Часина  Словник чужослів Павло Штепа
7. період — (гр. periodos — проміжок часу) — найменша музична побудова, де викладено відносно закінчену музичну думку. П. звичайно складається з двох подібних за структурою речень (кожне з 4, 8 або 16 тактів), які завершуються різними каденціями. В формі...  Словник-довідник музичних термінів
8. період — Пері́од, -ду; -рі́оди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (В. Еллан-Блакитний); // Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
10. період — пері́од (від грец. περίοδος – кружний шлях, обертання, чергування) 1. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь процес. 2. Етап суспільного розвитку, що має свої особливості. 3. геол. Частина ери.  Словник іншомовних слів Мельничука
11. період — Одиниця часу в геологічній історії Землі; частина ери, поділяється на епохи; див. геохронологія.  Універсальний словник-енциклопедія
12. період — ПЕРІ́ОД, у, ч. 1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (Еллан, II, 1958, 158); За період, що минув після вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 року...  Словник української мови в 11 томах
13. період — рос. период термін здійснення економічного процесу, дії, плану, договору, Гарантії, сплати податків, виконання робіт (Гарантійний П., плановий П., П. окупності тощо).  Eкономічна енциклопедія