пильовик

ПЛАЩ (легке пальто, часто з водонепроникної тканини), МАКІНТО́Ш заст.; ПОРОХІВНИ́К, ПИЛЬОВИ́К (для захисту від пилу). — Може, ти й пальто демісезонне візьмеш? — Нащо пальто? Плащ на руку та й гайда, — каже Ліна (О. Гончар); — Надворі дощ? — О, містер, так. — Юз на піджак вдяг макінтош (М. Бажан); У просвітянську резиденцію на площі Ринок заходили різні люди. Сільські інтелігенти в порохівниках і капелюхах, подекуди селяни в солом'яних брилях (Р. Іваничук); Загатний підхопився, зіжмакав пильовик: — Прокляття! Авторучка випала (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. пильовик — пильови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пильовик — -а, ч. Плащ або легке пальто, що оберігає від пилу. Дорожний пильовик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пильовик — ПИЛЬОВИ́К, а́, ч., заст. Плащ або легке пальто, що оберігає від пилу. Загатний підхопився, зіжмакав пильовик: – Прокляття! Авторучка випала (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
4. пильовик — ПИЛЬОВИ́К, а́, ч. Плащ або легке пальто, що оберігає від пилу. Дорожний пильовик.  Словник української мови в 11 томах