писулька

ЗАПИ́СКА (аркуш паперу, на якому що-небудь написано; коротенький лист), ПИСУ́ЛЬКА розм., ЦИДУ́ЛКА розм., ЦИДУ́ЛА розм., КВИТ заст. Я залишив на столі Христолобенку записку, що, мовляв, приїхала моя мама, то нехай пригощається гостинцями (Є. Гуцало); Він подав ту писульку Левкові і, ставши збоку, чекав, що скаже отаман (І. Цюпа); — Так я вас уже прошу: черкніть йому цидулу, будьте ласкаві (І. Рябокляч); — Коли хоч, я напишу до його квит, дам тобі до рук, і він тебе прийме (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. писулька — пису́лька іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. писулька — -и, ж., розм. Коротенький лист або записка; цидулка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. писулька — Пису́лька, -льки, -льці; -су́льки, -су́льок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. писулька — ПИСУ́ЛЬКА, и, ж., розм. Коротенький лист або записка; цидулка. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть ніколи, Бажає бачить П'ятембурх [Петербург] і, знай, черка писульки до Миколи (П. Гулак-Артемовський); Голубонько моя!...  Словник української мови у 20 томах
5. писулька — ПИСУ́ЛЬКА, и, ж., розм. Коротенький лист або записка; цидулка. От гедзь напав Петра: не спить, не їсть ніколи, Бажає бачить П’ятембурх [Петербург] і, знай, черка писульки до Миколи (Г.-Арт., Байки.., 1958, 138); Голубонько моя!...  Словник української мови в 11 томах
6. писулька — Писулька, -ки ж. 1) Записка, письмецо. Писулька до мого братухи. О. 1862. X. 31. 2) У горшечниковъ: палочка въ толщину гусинаго пера, съ двумя острыми кончиками вилочкой, для проведенія двойныхъ углубленныхъ линій (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.  Словник української мови Грінченка