письменництво

ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́ розм., ПИСЬМА́ЦТВО заст., зневажл. (Кіра:) Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці — і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. письменництво — письме́нництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. письменництво — -а, с. Літературна діяльність, писання художніх творів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. письменництво — ПИСЬМЕ́ННИЦТВО, а, с. Літературна діяльність, писання художніх творів. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Збирачі й дослідники фольклору – О. Кольберг, В. Шухевич...  Словник української мови у 20 томах
4. письменництво — ПИСЬМЕ́ННИЦТВО, а, с. Літературна діяльність, писання художніх творів. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (Собко, П’єси, 1958, 220); Збирачі й дослідники фольклору — О. Кольберг, В. Шухевич...  Словник української мови в 11 томах
5. письменництво — Письменництво, -ва с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.  Словник української мови Грінченка