плугач
ОРА́Ч (той, хто оре землю), ПЛУГА́ТА́Р, ПЛУГА́Р рідше, ПЛУГА́Ч діал., ПЛУ́ЖНИК діал., РА́ТА́Й заст., ОРА́ТАЙ заст. Надійшла пора орати, Орачів зве сонце з хати (М. Стельмах); Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатар співає (Т. Шевченко); Йдуть на поле трактористи-плугарі (П. Воронько); І на вільних полях, в свою землю ратай Кине зерна добірного жита (М. Старицький); (Сильвестр:) Благослови, Господь,.. Оратая, що в полі ниву оре (І. Кочерга).
Словник синонімів української мови