плутатися
БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм., ВОЛОКТИ́СЯ розм., ВОЛІКТИ́СЯ розм. рідше, ВІ́ЯТИСЯ розм., ЛА́ЗИТИ зневажл., НИКА́ТИ розм., ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШЛЯ́ТИСЯ фам., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПЛУ́ТАТИСЯ розм., ТРИ́НДАТИСЯ розм.; БРОДЯ́ЖИТИ розм., ТАСКА́ТИСЯ розм., ТЯГА́ТИСЯ розм., ХИЛЯ́ТИСЯ розм., БУРЛАКУВА́ТИ заст., МА́ЯТИСЯ рідше, ТУЛЯ́ТИСЯ рідше, ТОЛОЧИ́ТИСЯ рідше (переходити, переїжджати з місця на місце, без бажання, вимушено, поневіряючись). — Ти, князю, вже не любиш мене. Нащо ж я покинула рідний край і пішла в світи блукати, тинятись та поневірятись між чужими людьми? (І. Нечуй-Левицький); Лучче ж поміркую, Де-то моя Катерина З Івасем мандрує (Т. Шевченко); Пройшло два роки. Мирно бродить Циган ватага мандрівна, І скрізь, як і раніш, знаходить Гостинний захисток вона (М. Драй-Хмара); Йому не хотілося одверто говорити про свої особисті справи ще й тому, що дружина не раз докоряла.. "Якби ти думав про сім'ю, як він, то не став би кочувати" (С. Журахович); (Адмірал:) Я знаю, важко мотатися шість років по морю. Дві війни (О. Корнійчук); Вештаючись взимку по навколишніх ярмарках, Цимбал уважно прислухався до розмов, приносячи потім у Кринички всякі новини про південні краї (О. Гончар); Бурлацька пісня звучить ближче: Заросився, забродився, Де ти, бурлак, волочився? (Ю. Мокрієв); Не жага віятись по світу та розтрачати набуту силу поривала Вас, а щира любов до свого краю (Панас Мирний); Долгорукий непокоївся лихими вістями про Ізяслава, який никав довкола Києва, неначе голодний вовк (П. Загребельний); Піп сказав: — Диви, кобзарем хоче стати, по шляхах швендяти! Не будуть з тебе люди... (Ю. Мартич); З церков роблять (шляхтичі) стайні, у святі ризи одягають всіляких паплюжників, які швендяються за польськими та чеськими ратниками (Ю. Опільський); Плентається чортяка по світу і пекла одцуравсь, бо добре зна, що жінка і там його знайде (О. Стороженко); — Хто скаже, що цей ось ентузіаст, який пуд ромашки зібрав, меншу пережив радість, ніж той, хто байдикує цілими днями, неробою живе, бродяжить десь? (О. Гончар); Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (І. Котляревський); Він (Шмідель) дійсно вернув назад до Галичини, тягався з кількома мавпами й псом по провінції, пхав з дня на день нужденне життя (С. Ковалів); — Я його кохала, ростила, здоров'я стратила, надії покладала... А тепер — самій прийшлося по чужих людях хилятися (Панас Мирний); — Старість не за горами. Самому остогид-ло вже бурлакувати й тинятись по світу. Ще десь загину під лісою ні за цапову душу (І. Нечуй-Левицький); Їхала, їхала, їхала... Куди, навіщо? Мов вигнаний дух, загублений у просторі, приречений блукати, тулятися (П. Загребельний).
БЛУКА́ТИ (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ розм.; КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони (брати) й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І. Нечуй-Левицький); Ми як було їдемо в Сухини в гості до батюшки, то все блудимо по селі, бо вулиці покручені (І. Нечуй-Левицький); Помилилась баба Секлета, а може, це я заблудив. Треба.. іти й плутати, самотужки шукати перевозу на той бік Псла (Ю. Яновський); Вони заблудились і тепер плутаються у плавнях (М. Коцюбинський); Цілу ніч він кружляв у якихось бескеттях, кам'яних лабіринтах (О. Гончар).
ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. про жінок); БРАТА́ТИСЯ, БРАТА́ТИ рідше (виявляти братні почуття); ЛЮБИ́ТИСЯ (про особливо близькі стосунки між друзями); ХОДИ́ТИ розм., ВОДИ́ТИСЯ розм., ЗНА́ТИСЯ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ зневажл. (проводити багато часу разом). — А я з тобою... я хотіла б дружити... говорити про все... щоб у нас не було заборонених тем (Є. Гуцало); Нікому й в голову не могло прийти, що вони були будь-коли знайомі, а тим більше товаришували (І. Багряний); З усіх людей в нашій кіностудії я найбільше подружився з тьотею Любою та ще приятелював з кінооператором Фокіним (Л. Смілянський); Це просто було особливе якесь уміння ладнати з людьми, ладити по-простому, по-життєвому (Г. Хоткевич); З добрим дружись, а лихих стережись (прислів'я); Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами (І. Нечуй-Левицький); Грицько з Іваном компанували (Словник Б. Грінченка); Майже з усіма людьми в тій околиці він добре знався і братався, а з багатьма то й кумався (переклад М. Лукаша); Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка); Жила проти нас міщаночка... Дуже вони з Настею любилися; як сестри рідні — все було вкупці (Марко Вовчок); (Юда:) Хто такі всі ті, що з ним ходили? Все рибалки більш (Леся Українка); Нікуди від матері ні на п'ядь (Оксана) і ні з ким вже нігде не водилась і не зналась (Г. Квітка-Основ'яненко).
ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо — втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИ розм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ розм. (перев. із сл. в голові). — Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. В усій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояка, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова (Ю. Бедзик); Її молода голова аж запаморочилася (І. Нечуй-Левицький); Від сліз дуріє голова (П. Грабовський); Далебі, від тих суперечок чманіє голова (К. Гордієнко); Чув (Калинович).., що йому в голові починає плутатися (І. Франко); — Ох, в голові мені мішається! — промовляла (Варка) (Марко Вовчок); Яцеві почало баламутитися в голові (І. Франко).
ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм., ПІДКОВЗНУТИСЯ (ПІДСКОВЗНУТИСЯ) розм., ПРОМА́ЗАТИ розм., ОСІКТИ́СЯ розм., ЗМИЛИТИ розм. рідше, ОБМИЛИТИСЯ діал., ЗБЛУДИ́ТИ діал., УХИ́БИТИ (ВХИ́БИТИ) діал., ОГУ́ЛИТИСЯ діал., ПОЗІВА́ТИ діал.; ЗБИ́ТИСЯ, СПЛУ́ТАТИСЯ, СПЛУ́ТАТИ, НАБРЕХА́ТИ розм., ПРОБРЕХА́ТИСЯ розм. (припускатися помилки в розрахунках, розмові тощо); ОБМО́ВИТИСЯ (в розмові); ОБРАХУВА́ТИСЯ (при підрахунках); ОБМІ́РЯТИСЯ (ОБМІ́РИТИСЯ) розм. (міряючи). — Недок.: помиля́тися, хи́бити, прома́хуватися, давати ма́ху, спотика́тися, оступа́тися, підко́взуватися (підсковзуватися), ма́зати, прома́зувати, осіка́тися, блуди́ти, збива́тися, плу́татися, плу́тати, сплу́тувати, набрі́хувати, пробрі́хуватися, обмовля́тися, обрахо́вуватися, обмі́рюватися (обміря́тися). Не помилилася громада, називаючи його патріотом... (М. Коцюбинський); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися, схибити (О. Гончар); Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Лесь Мартович); — Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м'яч (Ірина Вільде); Видно, їм (поліцаям) таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в'язень! (Ю. Збанацький); Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать (прислів'я); У тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся (М. Чабанівський); — Вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький); — Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся (Ю. Мушкетик); — Призначив я його (Преображенського), а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикався з ним по роботі, скажи: промазав я здорово? (І. Ле); — А на нашому (панові) — осікся (Харко). Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже... (Панас Мирний); Де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"); — Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів (Ганна Барвінок); Ах, полюбив, не зблудив (пісня); — Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко); Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю (Словник Б. Грінченка); На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (І. Франко); — Дозвольте вже мені самому розповідати далі, а ви слухайте, бо я можу збитися (Ю. Яновський); Хлопчину повсякчас Бартоломієм тут хрестили, чи Матвієм. А щоб не сплутатись, доточували всі їм Дотепні прізвиська, що з ними і росли (переклад М. Рильського); Він теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Тулуб); Набрехати в підрахунках; Жаль, що я не знаю, яке, власне, "незнаття фактів" (помилки?) мені закида Кон(иський). Може, я справді в чому-небудь пробрехався (М. Драгоманов); Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха. Адже на світі так — де радість, там і скруха (переклад В. Мисика); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).
ПЛУ́ТАТИСЯ (говорити нелогічно, нечітко), ЗБИВА́ТИСЯ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЕТЛЯ́ТИ розм.; ПЛА́ВАТИ розм. (не знаючи, не розуміючи того, про що говорить). — Док.: сплу́татися, заплу́татися, зби́тися, наплу́тати. Онисько плутався, — почне одно, а зайде на друге... (Панас Мирний); Дід Матвій вислухав уважно все, що розповів йому, збиваючись, схвильований хлопець (П. Колесник); Він плутав, кричав на Дорю, тицяв грубим пальцем в задачник (М. Коцюбинський); (Олена:) Товариші, хто пам'ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (І. Микитенко).
РУ́ХАТИСЯ (про тіло та його частини — перебувати в русі), ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, РУША́ТИСЯ розм.; МІ́РЯТИ, ПЛУ́ТАТИСЯ розм. (про ноги, язик). — Док.: рушитися, поворуши́тися, поворухну́тися, пору́шитися. Звідти він.. бачить, як по шибці, мов у поганому сні, рухається чиясь шапка і рука (М. Стельмах); Здавалося, що в його роті ледве ворушився опухлий, набряклий язик (О. Донченко); Уста його раз у раз порушувалися (І. Франко); Руки її швидко рушалися, працюючи голкою (І. Франко); Інспектор усе міряв та міряв клас довгими ногами (Дніпрова Чайка); Язик його починав плутатись, голова крутилась (І. Микитенко).
СПОТИКА́ТИСЯ (незручно ступаючи, зачіплюючись ногою, втрачати рівновагу), ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ОСТУПА́ТИСЯ, ШПО́РТАТИСЯ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ розм., ЗАШПО́РТУВАТИСЯ діал., ШКОПИРТА́ТИ діал.; ПЛУ́ТАТИСЯ (у траві тощо). — Док.: спіткну́тися (спотикну́тися), перечепи́тися, оступи́тися, зашпо́ртатися, зашпортну́тися, шкопиртну́ти, заплу́татися. Дмитро іде збоку, плутаючись у бур'янах, спотикаючись на грудках, бо обом на стежці тісно (В. Речмедін); Вибігаючи з кімнати, я перечепився через поріг і мало не впав (Л. Смілянський); Коні оступалися на нерівному крутому схилі (А. Головко); Марія, раз по раз перечіпаючись через пеньки, пішла назад (С. Чорнобривець); Вони (гусенята) дріботіли червоними ніжками. Слідом за гускою, зашпортувались об траву, падали, підводились і бігли далі (А. Шиян).
Словник синонімів української мови