плямистий
ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. з веснянкуватим носом (Ірина Вільде); У парку на сонечку сидів у халаті засмаглий веснянкуватий Свиридон (Ю. Яновський); Ластовинчате обличчя; Ластовинчата дівчина; Я ряба родилася, Чорнявому судилася (П. Чубинський); Закам'яніле, плямисте обличчя ожило, наллялося кров'ю, і Преображенський пройшов до вікна (І. Ле); Руде обличчя масно світилося (В. Кучер); Такий коноплястий із себе (Словник Б. Грінченка); Се був високий, рудий (чоловік).. з недобрим виразом на піганистім лиці (І. Франко).
РЯБИ́Й (про масть тварин, оперення птахів — із плямами іншого кольору, відтінку), ПЕРІ́СТИЙ, ПЕРИ́СТИЙ, ПЛЯМИ́СТИЙ, СТРОКА́ТИЙ, ПІГА́НИСТИЙ діал., КРА́СИЙ діал.; МУ́РИЙ, МУРУ́ГИЙ розм. (темно-сірий із плямами); ПІСТРЯ́ВИЙ, ЗОЗУЛЯ́СТИЙ (про птахів). Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка (М. Коцюбинський); — Тепер худоба сама периста — тірольська, а давно була сама біла (В. Стефаник); Дівчинка тулила до грудей плямисте цуценя (Л. Первомайський); — Чи вже таки не розважусь я й тоді, як куплю собі коника строкатого? (Марко Вовчок); У бричці на ресорах, тягненій парою бистрих піганистих коней, їхав Леон Гаммершляг (І. Франко); Надибав по дорозі красу корову (Лесь Мартович); Замукав віл мурий, жадно шию витягши в степ (А. Головко); А ти, коте муругий, Прийди до нас удруге (пісня); Пташку я посадив на гілці, — Крила — піренько пістряве (А. Кримський); На дворі зозуляста квочка.. водила шестеро курчат (М. Коцюбинський). — Пор. 1. строка́тий.
Словник синонімів української мови