пліт
ПЛІТ (колоди, скріплені для сплаву або переправи на них по воді), ДАРА́БА діал., БО́КОР діал., ПЛАВА́ЧКА діал. Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода (С. Голованівський); Бистрина несе дараби (Д. Павличко); — Я можу й теслярити, й бокора повести (І. Чендей); А ви те дерево, що збилося з дороги, Коли плавачкою униз плило, — Підштовхуєте, щоб вперед ішло (А. Турчинська).
ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТ діал., О́ПЛІТОК діал.; ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКА діал. (невеликий). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Т. Шевченко); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою (М. Рильський); Там білий домичок стоїть.. Наокруга густенький пліт (С. Руданський); Оплотом його (виноградник) огородив (Словник Б. Грінченка); Прийшов (Юрко) з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (П. Козланюк); Якби мені не тиночки Та й не перетинки, Ходив би я до дівчини Та щовечоринки (пісня). — Пор. огоро́жа, паркан.
Словник синонімів української мови