побачення

ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С. Голованівський); Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (М. Коцюбинський); Все розказав Марусі опришок там, на потоці, в солодкі хвилі побачення (Г. Хоткевич); — Коли хочете, тепер пришлю їх (гроші), а ні, то передам при зобаченні (Леся Українка); Вона бачила Ольгу.. на таємних сходинах з улюбленим (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. побачення — поба́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. побачення — (коханих) зустріч, спіткання, кн. рандеву, г. сходини; р. бачення.  Словник синонімів Караванського
3. побачення — див. зустріч  Словник синонімів Вусика
4. побачення — -я, с. 1》 Зустріч двох або кількох осіб (звичайно за домовленістю). || Зустріч закоханих. До (скорого, швидкого, приємного і т. ін.) побачення — усталена форма прощання. 2》 Зустріч за спеціальним дозволом з особою, що перебуває в лікарні, закритому навчальному закладі, в'язниці і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. побачення — Поба́чення, -ння; -чення, -чень, -ченням. До поба́чення  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. побачення — ПОБА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Зустріч двох або кількох осіб (звичайно за домовленістю). Прийшли такі листи.., що хтось уже мусить бути .. вдома ..  Словник української мови у 20 томах
7. побачення — ПОБА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Зустріч двох або кількох осіб (звичайно за домовленістю). Прийшли такі листи.., що хтось уже мусить бути.. вдома.. Розкажу в чім діло при побаченні (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. побачення — Побачення, -ня с. Свиданіе. Желех.  Словник української мови Грінченка