побратати

ЗДРУЖИ́ТИ (зблизити, зробити друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОБРАТА́ТИ підсил., ЗБРАТА́ТИ підсил., ПОРІДНИ́ТИ підсил. — Недок.: здру́жувати, брата́ти, рідни́ти. Спільна робота в "Червоних зорях" ще більше здружила хлопців (О. Гуреїв); Обнялись вони на пероні, чужі люди, що їх подружили між собою окопи і фронт (А. Шиян); Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (М. Чабанівський); На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Леся Українка). — Пор. 1. єдна́ти.

Значення в інших словниках

1. побратати — побрата́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побратати — -аю, -аєш, док., перех. Зробити друзями, здружити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побратати — ПОБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Зробити друзями, здружити. Охріме, дядечку! будь ласкав, схаменись .. Який тебе лихий ізніс І побратав з панами? (Є. Гребінка); Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
4. побратати — ПОБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зробити друзями, здружити. Охріме, дядечку! будь ласкав, схаменись.. Який тебе лихий ізніс І побратав з панами? (Греб., І, 1957, 55); Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (Чаб., Балкан. весна, 1960, 419).  Словник української мови в 11 томах
5. побратати — Побрата́ти, -та́ю, -єш гл. Сдружить съ кѣмъ. Який тебе лихий ізніс і побратав з панами? Греб. (Хата. 54).  Словник української мови Грінченка