поворухнутися

РУ́ХАТИСЯ (про тіло та його частини — перебувати в русі), ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, РУША́ТИСЯ розм.; МІ́РЯТИ, ПЛУ́ТАТИСЯ розм. (про ноги, язик). — Док.: рушитися, поворуши́тися, поворухну́тися, пору́шитися. Звідти він.. бачить, як по шибці, мов у поганому сні, рухається чиясь шапка і рука (М. Стельмах); Здавалося, що в його роті ледве ворушився опухлий, набряклий язик (О. Донченко); Уста його раз у раз порушувалися (І. Франко); Руки її швидко рушалися, працюючи голкою (І. Франко); Інспектор усе міряв та міряв клас довгими ногами (Дніпрова Чайка); Язик його починав плутатись, голова крутилась (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. поворухнутися — поворухну́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поворухнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до поворушитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поворухнутися — ПОВОРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до поворуши́тися. Чоловік усе сидить, не оглянеться й не поворухнеться (О. Стороженко); Повітря ані поворухнеться (Панас Мирний); Я спробував поворухнутись і відчув у всьому тілі непереможну втому й біль (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
4. поворухнутися — ПОВОРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до поворуши́тися. Чоловік усе сидить, не оглянеться й не поворухнеться (Стор., І, 1957, 335); Повітря ані поворухнеться (Мирний, IV, 1955, 174); Я спробував поворухнутись і відчув у всьому тілі непереможну втому й біль (Сміл., Сашко, 1954, 194).  Словник української мови в 11 томах
5. поворухнутися — Поворухну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Рудч. Ск. І. 189. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски. МВ. І. 97.  Словник української мови Грінченка