пов'язатися
ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін.), ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЄДНА́ТИСЯ, ПОВ'Я́ЗУВАТИСЯ, БЛОКУВА́ТИСЯ, СПРЯГА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, згуртува́тися, з'єдна́тися, пов'яза́тися, зблокува́тися, спрягти́ся. — Треба тісніше об'єднатися бідноті з батраками економії (А. Головко); Зала вся нервово зворухнулася, загула, забубоніла і за хвилину стихла. Тепер усі згуртувалися, хто до кого тяжів (Г. Епік); В горах опришки гуртуються... Кажуть, сам Хмельницький їм зброї прислав (Н. Рибак); О, ні, — я вірю зійдуться колись (наші дороги). З'єднаємось навіки ми з тобою (Леся Українка); Колись дерли (пани) шкуру з людей, а це почали брататись та єднатись (І. Нечуй-Левицький); Треба було якоїсь оказії, щоб через неї рід докупи пов'язався (Я. Качура); Український "чумазий" Загнибіда (герой роману П. Мирного "Повія") блокується з поліцією, урядовим чиновництвом, буржуазією (з посібника); Коло школи охочі баби,.. спрягшися з учительками, чепурили школу (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови