подимщина

ПОДИ́МНЕ (у давній Русі та феодальній Україні — подать, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві), ДИМОВЕ́, ДИМ, ПОДИ́МЩИНА. (Петро:) Весною загадали (гайдуки) платить подимне (І. Карпенко-Карий); Сива жінка на майдані плаче, Бо беруть димове й поволяче, А у неї ні вола, до речі, А вона вже рік не топить печі (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. подимщина — поди́мщина іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. подимщина — -и, ж., іст., рідко. Те саме, що подимне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подимщина — ПОДИ́МЩИНА, и, ж., іст., рідко. Те саме, що поди́мне (див. поди́мний).  Словник української мови у 20 томах
4. подимщина — ПОДИ́МЩИНА, и, ж., іст., рідко. Те саме, що поди́мне ( див. поди́мний).  Словник української мови в 11 томах
5. подимщина — Поди́мщина, -ни ж. = подимне.  Словник української мови Грінченка