подразний

ПОДРА́ЗЛИВИЙ (який діє, перев. негативно, на організм або окремі органи, спричиняє подразнення), ПОДРА́ЗНИЙ, ПОДРА́ЗНЮЮЧИЙ рідко, ДРАТІВНИ́Й, ДРАТІВЛИ́ВИЙ, ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗНЮВАЛЬНИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ (пов'язаний з дією подразника на організм чи окремий орган). Шибки на веранді вже не відповідали на зітхання далеких гармат тонким подразливим дзвоном (О. Гончар); Подразна дія світла; Подразнююча речовина; Велику приземкувату хату, де розмістилася санітарна частина полку, сповнювали гострі, дратівні пахощі карболки, поту, закипілої крові (С. Журахович); Тишу порушувало завивання мотора та дратівливе деренчання.. скла (Ю. Мушкетик); День — другий, і мури та ґрати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки,.. — все лишилося десь за мною (С. Васильченко); Не забула (Надія), що Шафорост не прощає їй жодного дразливого слова (Я. Баш); Подразнювальний процес.

Значення в інших словниках

1. подразний — подра́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. подразний — -а, -е. Те саме, що подразливий 2). || у знач. ім. подразне, -ного, ч. Ліки, дія яких полягає в подразненні нервових закінчень шкіри або слизових оболонок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подразний — ПОДРА́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що подра́зливий 2. Для усунення подразного діяння яскравого світла на лампи надівають матові абажури (з навч. літ.); // у знач. ім. подра́зне, ного, ч. Ліки, дія яких полягає в подразненні нервових закінчень шкіри або слизових оболонок.  Словник української мови у 20 томах
4. подразний — ПОДРА́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що подра́зливий 2. Для усунення подразного діяння яскравого світла на лампи надівають матові абажури (Заг. догляд за хворими, 1957, 24); // у знач. ім. подра́зне, ного, ч. Ліки, дія яких полягає в подразненні нервових закінчень шкіри або слизових оболонок.  Словник української мови в 11 томах