покохатися

КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі — почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. — Док.: покоха́тися, полюби́тися. — Тепер не такі часи, щоб кохатись та милуватись, — тихо обізвався князь і вирвав свою руку з Тодозиних рук (І. Нечуй-Левицький); (Гервасій:) Давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! (І. Карпенко-Карий); Нумо, серце, лицятися Та поїдем вінчатися (Т. Шевченко); Довго ще вони (Галя і Чіпка) .. любувалися та милувалися (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. покохатися — покоха́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покохатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Покохати одне одного (про осіб різної статі). 2》 розм. Попестити одне одного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покохатися — ПОКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Покохати одне одного (про осіб різної статі). Росла [дівчина] в наймах, виростала, З сиротою покохалась (Т. Шевченко); – Прийшла вам пора, дітки, – нарешті сказав Іван, – і покохалися ви між собою, як ті голубки.  Словник української мови у 20 томах
4. покохатися — ПОКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Покохати одне одного (про осіб різної статі). Росла [дівчина] в наймах, виростала, З сиротою покохалась (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. покохатися — Покохатися, -хаюся, -єшся гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Шевч. 361. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє. Мет. 63.  Словник української мови Грінченка