Словник синонімів української мови

покушати

КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. із часткою н е); ДЕГУСТУВА́ТИ (робити дегустацію чогось); СМАКУВА́ТИ (повільно їсти, пити, визначаючи смакові якості, дістаючи задоволення); ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм., ПРИГУ́БЛЮВАТИСЯ до чого, розм. (торкаючись губами). — Док.: покуштува́ти, скуштува́ти, закуштува́ти, попро́бувати, спро́бувати, поку́шати, доторкну́тися, приторкну́тися, посмакува́ти, пригу́бити, пригу́битися. Шешеня обходить полк... Підходить до кухні, куштує їжу (Ю. Яновський); Такого мускату ми не куштували ніколи (Ю. Смолич); В той вечір Данька садовлять на покуті, на сіні, і він перший пробує кутю (О. Гончар); Не кушав плоду з дерева живого (І. Франко); Вона не доторкалася ні до якої страви (О. Кобилянська); Він сидів розчервонілий весь, не приторкався ні до чого їстівного і тільки пригублював з бокала кислувате вино (О. Досвітній); А ми собі — тут правду діти ніде — Дегустували пильно ті гібриди, І честь, хоч не однакова, була У нас і для мускату і для шасла (М. Рильський); — Та пий-бо одразу, не смакуй! — приказав о. Хведор (І. Нечуй-Левицький).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. покушати — Покуштувати, закуштовувати, закуштувати, розкуштовувати, розкуштувати, порозкуштовувати, скуштовувати, скуштувати, поскуштовувати, смакувати, висмаковувати, вйсмакувати, повисмаковувати, засмаковувати, засмакувати, зісмаковувати, зісмакувати...  Словник чужослів Павло Штепа
  2. покушати — поку́шати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. покушати — ПОКУ́ШАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., рідко. Те саме, що покуштува́ти. Се ж горить спирт! .. Нащо було палити, не давши навіть покушать (М. Коцюбинський); Підняв [панотець] одну [моркву] з землі, обтер полою й покушав (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
  4. покушати — ПОКУ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що покуштува́ти. Се ж горить спирт!..Нащо було палити, не давши навіть покушать (Коцюб., II, 1955, 91); Підняв [панотець] одну [моркву] з землі, обтер полою й покушав (Март., Тв., 1954, 383).  Словник української мови в 11 томах
  5. покушати — Покушати, -шаю, -єш гл. Отвѣдать. Сядьте в мене, побесідуйте, хліба-соли ви покушайте. Чуб. V. 575. Трошки покушає горілки. Грин. III. 502. Покушав меду — добрий. Чуб. II. 494.  Словник української мови Грінченка