покійницька

МОРГ (приміщення для трупів), ПОКІ́ЙНИЦЬКА, ТРУПА́РНЯ, МЕРТВЕ́ЦЬКА розм. Мені було дев'ятнадцять років і я був начальником моргу (Ю. Смолич); В лікарні діда пізнали, роздягли і віднесли до трупарні, сповістили Анну (І. Микитенко); Тут в анатомці університетській, В її пустій, неприбраній мертвецькій, На голому, холодному столі Лежить товариш з кулею в чолі (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. покійницька — -кої, ж. Будова, приміщення для покійників при лікарні; морг; трупарня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покійницька — покі́йницька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. покійницька — ПОКІ́ЙНИЦЬКА, кої, ж. Будова, приміщення для покійників при лікарні; морг.  Словник української мови у 20 томах
4. покійницька — ПОКІ́ЙНИЦЬКА, кої, ж. Будова, приміщення для покійників при лікарні; морг.  Словник української мови в 11 томах