полапатися

УЗЯ́ТИСЯ (ВЗЯ́ТИСЯ) (схоплювати рукою, руками), УХОПИ́ТИСЯ (ВХОПИ́ТИСЯ), СХОПИ́ТИСЯ, ПОЛА́ПАТИСЯ розм., ХОПИ́ТИСЯ діал., ОЧЕПІ́РИТИСЯ діал.; УЧЕПИ́ТИСЯ (ВЧЕПИ́ТИСЯ) (міцно), ВПНУ́ТИСЯ (УПНУ́ТИСЯ). — Недок.: бра́тися, хапа́тися, хвата́тися розм. учі́плюватися (вчі́плюватися), впина́тися (упина́тися). Грицько викурив люльку коло печі й узявся за шапку (Панас Мирний); В цю мить почув (Роман), що хтось береться за двері (Б. Грінченко); За Бабу хлопчик ухопився (Л. Глібов); Марко схопився руками за сосну (Григорій Тютюнник); Старі ґазди полапалися за руки і затягли хриплими голосами своєї (Мирослав Ірчан); Андрій хопився руками за голову (І. Франко); Нахилив вишню, очепірився та їсть (Словник Б. Грінченка); — Будуть тягти — за одвірок учеплюся, а не поїду з своєї батьківщини! (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. полапатися — -аюся, -аєшся, док., за що і без додатка, розм. Те саме, що узятися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полапатися — пола́патися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. полапатися — ПОЛА́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., за що і без дод., розм. Те саме, що узя́тися 1. (1) Пола́патися за ру́ки, фам. – взяти один одного за руки. Як танець скінчився, то самі старі газди полапалися за руки і затягли хриплими голосами своєї (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
4. полапатися — ПОЛА́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., за що і без додатка, розм. Те саме, що узя́тися 1. Пола́патися за ру́ки, фам. — взяти один одного за руки. Як танець скінчився, то самі старі газди полапалися за руки і затягли хриплими голосами своєї (Ірчан, II, 1958, 309).  Словник української мови в 11 томах