полапцем

НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (за допомогою дотику, обмацуючи, не бачачи при цьому нічого), ПО́МАЦКИ, ПО́ЛАПКИ розм., О́БМАЦКИ рідко, ПО́ЛАПЦЕМ рідко. Він навпомацки дійшов до задвіркових дверей, одчинив і вискочив у садок (І. Нечуй-Левицький); Степан нагнувся і почав напомацки шарити пальцями по землі (Д. Бедзик); Коли хтось що й робив, то в темряві, помацки (С. Скляренко); Я.. нарвав у садку полапки, до зірок, жовтих слив (С. Васильченко). — Пор. 1. нао́сліп.

Значення в інших словниках

1. полапцем — див. навмання  Словник синонімів Вусика
2. полапцем — присл., рідко. Те саме, що навпомацки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полапцем — по́ла́пцем прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
4. полапцем — ПО́ЛА́ПЦЕМ, присл., рідко. Те саме, що навпо́мацки. Беркути відразу вдарилися вгору, Полапцем полізли равлики у нору (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
5. полапцем — ПОЛАПЦЕМ, присл., рідко. Те саме, що навпомацки. Беркути відразу вдарилися вгору, Полапцем полізли равлики у нору (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 273).  Словник української мови в 11 томах
6. полапцем — По́лапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси. Греб. 402.  Словник української мови Грінченка